(no subject)

Выдержка из интервью 8-летней (страшно подумать) давности с одним популярным в то время журналистом:

-- Чи вважаєте, що українське телебачення зараз виробляє багато неякісного продукту?

-- Так. У державі величезна кадрова криза серед журналістів.

-- У чому вона полягає?

-- У тому, що Україна -- молода держава, тут не було своєї школи журналістів до 1991 року. Ця школа тільки народжується, але вже пройшла чимало випробувань цензурою. Зараз головна проблема, якщо говорити про високі стандарти журналістики, -- це вміння писати українською мовою. Це величезна проблема для українських журналістів, тому що багато з них чомусь пише подумки російською, а потім перекладає українською. Можете собі уявити, що тоді відбувається -- це просто калька фрази з російської, тому стаються всілякі дурниці. В нас мало журналістів, які пишуть українською мовою, до того ж красиво і грамотно.

-- А Ви думаєте українською?

-- Справа в тому, що я розучився писати російською, хоча закінчував російську школу. В побуті російською можу спілкуватися, але коли доходить до спілкування в ефірі, то розумію, що дечого я просто не можу перекласти. Це вже звичка. І це попри те, що моя мама етнічна росіянка, вона розмовляє напівсуржиком. Коли я навчався у школі, була можливість відмовитися від вивчення української мови, але моя мама мені заборонила це робити. Це був мудрий крок.

Сейчас я пишу по-русски, думаю по-русски и это маловажно в деловой журналистике. Но вот кадров действительно очень не хватает.